⌘54. Три підходи до виробництва контенту

Є підсвідоме у нас відчуття завищених очікувань від повторного використання чогось, що дуже сподобалося нам уперше. Це неконтрольоване бажання випробувати емоцію ще трохи гострішу, ніж уперше.

І є три підходи до виробництва будь-якого контенту: інтегруючий, стратегічний та послідовний.

Наприклад, запускаючи телеграм-канал можна:

  1. Підготувати 30-50 постів десь у блокноті, дати їм настоятися, доопрацювати їх, вибрати найкращий/найактуальніший/спірний і почати з нього, як би обіцяючи, що далі буде ще крутіше (але далі не буде, бо найкращий пост був першим).
    Це інтегруючий підхід, його завдання — отримати передплату на канал, продаж квитка в кіно на другу частину фільму, оплату ще одного місяця за Нетфлікс, щоб оглянути сезон після першої серії або цілого музичного альбому після прем’єри синглу.
  1. З тією ж кількістю постів та підходом до них розподілити їх так, щоб були піки та провисання, що утримують аудиторію. Той «найкращий пост» у такому разі потрапить на середину ітерації, задираючи пік якості та все одно обіцяючи, що далі буде крутіше.
    Це стратегічний підхід, він найправильніший і найважчий. Скільки разів ти чув від своїх друзів «на початку слабо, але додивися до 7-ї серії, там самий кайфець»?
  1. Нічого не готувати та просто почати вести канал. Не буде регулярності публікацій, не буде контрольованих піків, а якість повністю відображатиме настрій та навантаження автора іншими справами.
    Це послідовний підхід, найслабший у комерційному плані та найменш трудомісткий, але найчесніший із трьох.

Неможливо постійно робити так, щоби сьогодні було краще, ніж учора. Залежно від цілей та можливостей кожен вибирає один із трьох варіантів виробництва контенту, але особисто я завжди цураюсь інтегруючого підходу.

Підписатися у Telegram

Надіслати
 4   1 міс   Sad But True   лайфхаки