⌘52. Вищий ступінь делегування

Маю такий прийом. Співробітник приходить з якоюсь ідеєю, я уважно слухаю, потім відкриваю в телеграмі на телефоні діалог з ним, включаю запис аудіоповідомлення та прошу його надиктувати самому собі тезову ідею, потім поставити собі в роботу та зробити її.

Співробітник може розцінити це, наприклад, так: навіщо мені взагалі потрібен керівник, якщо я сам усе вигадую та роблю, а він просто киває.

Може співробітник і правий, але обов’язково потрібно враховувати те, що відбувається «під капотом»:

  1. Керівник повинен швидко оцінити ідею: чи варто на неї витрачати час взагалі та чи буде потенційно профітною.
  1. Зрозуміти, чи варто витрачати на неї час саме цьому співробітнику: які у нього є інші завдання, скільки часу у нього займе реалізація, скільки коштує година його часу і на що ці гроші краще витратити.
  1. Врахувати, які інші процеси зачепить реалізація ідеї та кому потрібно про це повідомити.
  1. Пам’ятати, які процеси зачепить відволікання співробітника на реалізацію ідеї, чи можна їх поставити на паузу, чи взагалі пожертвувати ними заради нової ідеї.
  1. Зважити всі потенційні ризики у разі, якщо ідея не злетить і чи можна взагалі їх допускати.
  1. Вирішити, кому довірити реалізацію цієї ідеї — тому, хто запропонував, чи іншому. Хто її зробить краще, хто менш завантажений. Чи не образиться він, що його ідею зробить інший, чи не засмутиться він, що змушують робити власну ідею самостійно.

І ще штук 20 мікрорішень та аналітик, які зберігаються в голові та змінюються від ролі до ролі та від бізнесу до бізнесу.

Зробити все це потрібно так швидко, щоб коли співробітник закінчить формулювати ідею, у керівника вже були готові відповіді на ці запитання.

Підписатися у Telegram

Надіслати
 5   1 міс   Sad But True   менеджмент