⌘34. Це мене не стосується

Той, хто вважає, що його нічого не стосується і всі довкола йому щось винні, часто забуває, що сам є великою частиною тих “всіх навколо”. Як відомо, це не мер кидає недопалок повз урну, не депутат (переважно) паркується на пішохідному переході та не президент дає хабар лікарю. Це ти.

Можна використовувати підхід “моя хата з краю” — турбуватися про чистоту та зручність лише своєї квартири. А можна стежити за порядком у під’їзді, чистотою у дворі, навіть покращувати своє місто (хоч би як пафосно це не звучало).

Так і в роботі: можна займатися лише своїми функціональними обов’язками, приходити о 9-й ранку, йти о 6-й вечора, нічим не цікавитися і нікому не допомагати. Це хороший підхід, якщо робота у тебе — тимчасова і тебе все влаштовує. І це хороший спосіб відповідати на що завгодно — це мене не стосується.

Але якщо ти очікуєш, що твоя зарплата зростатиме, тобі оновлять ноутбук, куплять смачний чай і зроблять крутий корпоратив, що хтось займатиметься твоїм розвитком та навчанням, відправить тебе на курси, зробить вигідну систему стимулювання та кар’єрні сходи — будь добрий робити свій внесок.

Компанії, що розвиваються, це не про одного власника. Це про десятки (або сотні) людей, які формують мікрокосм — середовище, яке називають корпоративною культурою.

Коли нова людина потрапляє в таке середовище, де у всіх горять очі, всі проактивні, готові допомагати один одному і ділитися знаннями — найчастіше мало можливостей стати іншим. А це середовище формуєш ти, тож тебе це стосується.

Підписатися у Telegram

Надіслати
 5   1 міс   Sad But True   рефлексія