⌘127. П’ять чому

Я дуже люблю ставити запитання. І якось так вийшло, що найулюбленішим питанням завжди було «чому».

Чому я відповів йому саме так? Чому я вирішив їхати цією дорогою? Чому ти зробив завдання без другого пункту у чеклисті?

Виявилося, що це на тлі такої допитливості та бажання докопатися до істини вже сто років існує ціла методологія.

Винахідником техніки «п’яти чому» вважається Сакіті Тойода, засновник однойменної компанії Toyota. Автогігант використав цей підхід під час удосконалення своїх методологій виробництва. Запитуючи «чому» п’ять разів легко визначити характер проблеми, а значить рішення стає очевидним.

Пізніше «п’ять чому» стали частиною Кайдзена (безперервне вдосконалення процесів) і lean, ощадливого виробництва (постійне прагнення усунення всіх видів втрат).

Ідеальний приклад:
— Двигун не заводиться.
— Чому?
— Сів акумулятор.
— Чому?
— Не працює генератор.
— Чому?
— Проблеми з ременем генератора.
— Чому?
— Ремінь був в порядку до цього моменту, але жодного разу не змінювався.
— Чому?
— Ресурс ременя витратився, необхідна заміна.

Тобто, першопричиною проблеми «двигун не заводиться» є не акумулятор, що не сів, а необхідність заміни ременя генератора.

Така методологія (в різних варіаціях) може застосовуватися майже до будь-якої проблеми у твоїй роботі, де рішення (першопричина) не очевидні.

Взагалі, головним завданням при зустрічі з проблемою є не так її вирішення, як створення умов, за яких вона не виявиться ще раз. А отже, ключовою є саме причина, а не сам факт розв’язання проблеми. «Ми змінили матеріали та підвищили ресурс ременя генератора», а не «ми зарядили акумулятор».

Чому приклад ідеальний? Тому, що далеко не завжди на запитання «чому» є одна відповідь. Коли варіантів кілька — можна намалювати дерево причин і отримати деревоподібну діаграму, схожу на ту, яку отримуєш при методі причинно-наслідкових зв’язків.

Коли ти стикаєшся з проблемою в житті чи роботі, став питання до тих пір, поки не докопаєшся до істини. Ну чи доти, доки твоєї компетенції вистачить давати відповіді це питання. До речі, не обов’язково ставити саме п’ять питань, це число обрано емпірично і є середнім.

І ще один приклад, де очевидна прірва між першою та п’ятою відповіддю:
— У сім’ї почастішали конфлікти.
— Чому?
— Чоловік постійно на роботі та зовсім не приділяє часу сім’ї.
— Чому?
— Через безліч справ, які потребують його уваги.
— Чому?
— Тому, що ніхто інший не може їх зробити.
— Чому?
— Немає співробітників, які були б компетентними у цих питаннях.
— Чому?
— Тому, що їх ніхто не наймав.

Але не варто забувати, що, як і більшість методів — це лише одна з технік, а не панацея.

По-перше, у проблеми може бути не одна причина, а безліч. По-друге, різні люди відповідаючи на одні й самі питання можуть давати різні відповіді, тобто виявляти різні причини в однієї й тієї ж проблеми.

Підписатися у Telegram

Надіслати
 3   22 дн   Sad But True   менеджмент