⌘103. Навіщо вирощувати конкурентів?

Це питання дуже люблять ставити журналісти (і деякі колеги), після того, як розповіси про щось прикладне, або опублікуєш докладний кейс роботи з проєктом.

Який сенс розвивати тих, хто забере в тебе частину ринку? Навіщо ділитися інформацією, якщо можна не ділитися?

Відповідь на це питання має дві частини.

Перша: дуже погано, коли немає реальних конкурентів. Конкуренція (як і криза, до речі) — один з основних драйверів розвитку. Тобто немає нічого поганого в тому, що розвиваються компанії, що конкурують.

Навіщо щось робити, навіщо розвиватись і покращуватись, якщо ти монополіст? Згадай будь-якого монополіста в будь-якій сфері та відповідь стане очевидною.

Це, до речі, стосується як зовнішніх конкурентів, так й конкуренції внутрішньої.

За інших рівних два менеджери по роботі з клієнтами працюють краще, ніж один менеджер. Дві команди, що борються за бонус результатами своєї роботи, працюють краще ніж одна з тим самим бонусом.

П’ять інтернів, що борються за дві позиції на випробувальному терміні, показують значно кращий результат, ніж два. І так далі.

А друга частина відповіді: побічний ефект від шерингу — повага та розвиток бренду. Люблять тих, хто ділиться. А тих, хто не ділиться — не помічають.

Кожна публічна розповідь про нову методику роботи, докладний мануал для досягнення результату і так далі — найкращий піар тебе та твоєї компанії, який можна придумати.

Ну і, звісно, ​​насамкінець варто дати ще й дисклеймер.

За ті 10+ років, що я виступаю, роблю майстер-класи та публікуюся, з усіх тих зовнішніх людей, яким я докладно та детально розповідав, як ми в Netpeak щось робимо, не було жодного відомого мені випадку, щоб це застосували на практиці. Але всім завжди дуже цікаво.

Підписатися у Telegram

Надіслати
 2   27 дн   Sad But True   рефлексія